Плазмова різка – сучасна технологія для різання металу до 22 см. Цей вельми ефективний метод дає можливість якісно і швидко обробити майже будь-який струмопровідний метал. Крім того, за допомогою нього можна різати пластик, дерево і навіть камінь. Варто купити плазмовий різак в майстерню, якщо ви займаєтесь виготовленням металоконструкцій.
Конструктивні особливості плазморізів
Отже давайте розглянемо конструкцію плазморізів на прикладі популярного обладнання від компанії Cebora.
Різак (плазмотрон)
Плазмотрон – ключовий елемент плазмового різака, що розрізає заготовку. Усередині корпусу розташовані такі робочі елементи: електрод, сопло і механізм закрутки повітряного потоку.
Електрод запалює дугу. Він виготовляється переважно з гафнію, оскільки це найміцніший і найбезпечніший матеріал. Сопло формує струмінь. Зазначимо, що від розміру сопла залежить його потужність. Широка конструкція пропускає більше повітря, а значить робить плазморіз більш продуктивним. Механізм закрутки газу створює повітряний потік, закручений навколо осі плазмотрона, що виходить із сопла.
Джерело живлення
У ролі “живильника” може виступати трансформатор або інвертор. Перший нечутливий до перепадів напруги. Він дає змогу обробляти досить товсті деталі, але характеризується великою вагою. Інвертор легший і економічніший. Але заготовку великої товщини не вийде розрізати.
Компресор
Компресор подає гази для пальника. У моделях, розрахованих на силу струму до 200 ампер, застосовується виключно стиснене повітря. Причому як для плазми, так і для охолодження. Зазначимо, що промислові моделі Cebora використовують різні гази, наприклад, гелій, азот, аргон і кисень.
Кабелі та шланги
Завдяки кабелям і шлангам усі деталі плазмового різака з’єднуються між собою. Електрокабель подає струм для розпалювання дуги. По шлангу, своєю чергою, переміщується стиснене повітря, що утворює плазму.
Де застосовуються апарати плазмового різання
Плазморізи застосовуються для:
виробництва деталей різних форм;
вирізання отворів;
розрізання профілів і труб.
Плазмовий струмінь застосовується при різанні неструмопровідних матеріалів. У цьому випадку дуга горить безпосередньо між електродом і плазмотронним наконечником. При цьому сама заготовка не використовується для проведення струму: розріз здійснюється тільки за рахунок самого струменя.
