Якісний функціональний і сучасний рентгенівський апарат – необхідний інструмент у будь-якому лікувально-діагностичному закладі. Саме тому питання про критерії вибору даного обладнання стає сьогодні особливо актуальним і важливим.
У цій замітці ми поговоримо про те, на які аспекти варто звернути увагу при покупці рентгенівського обладнання для медичного центру, які ключові параметри слід мати на увазі в першу чергу, а також якими мають бути технічні характеристики і комплектація.
В даний час рентгенівські апарати можна умовно поділити на:
апарати для використання в умовах стаціонарного медичного закладу (стаціонарні рентген апарати) (в межах лікувального закладу);
апарати, що знаходяться в спеціальних (рентгенівських) кабінетах або пересувні рентген апарати, які можна використовувати в палатах та операційних;
апарати переносні, які можуть використовуватися поза межами лікувального закладу (мають власні джерела живлення або можливість підключення до побутової електромережі).
Крім способів розміщення рентгенівські апарати відрізняються за габаритними розмірами, потужностями і функціональними можливостями.
За останні 10 років виробництво рентгенівського обладнання зробило різкий стрибок в сторону зниження дози рентгенівського випромінювання і підвищення якості рентгенівського зображення, забезпечивши таким чином можливість більш ретельного і детального вивчення патологічних змін в організмі пацієнта, не ризикуючи при цьому наслідками для його здоров’я.
Нижче представлена статистика найбільш популярних видів рентгенівських діагностичних досліджень в% співвідношенні:
Органи грудної клітини – 58%;
Шлунково-кишковий тракт – 19,3%;
Кістково-суглобова системи – 11%;
Інші – 11,7%.
Залежно від цілей рентгенологічних досліджень рентгенівські апарати можуть оснащуватися різними столами (поворотними або нерухомими), допоміжними штативами (підлоговими, настільними і стельовими), різними по потужності високовольтними генераторами та рентгенівськими трубками, а також різними типами прийомних рентгенівських пристроїв: аналоговими касетами, цифровими приймачами , сканерами і відео реєстраторами.
При виборі рентгенівського апарату для діагностики дуже важливо визначитися з технологією використання рентгенівського апарату і способом отримання рентгенівського зображення. З цією метою Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила методичні рекомендації з технології виконання рентгенографічних досліджень, а також режимів (напруги, струму, часу) необхідних для отримання якісного рентгенівського зображення.
Особлива увага приділяється розвитку прийомних пристроїв, так як від них залежить необхідна для отримання зображення доза випромінювання і діагностична якість зображення.
За способом отримання зображення приймачі рентгенівського випромінювання можна поділити на аналогові, в яких зображення фіксується на фоточутливих матеріалах (скляних пластинах, фото папері, рентгенівській плівці) і цифрові, в яких зображення відображається на екрані (моніторі) комп’ютера.
Фоточутливі матеріали найбільш вимогливі до параметрів рентгенівського апарату, так як для отримання якісного зображення необхідна велика кількість енергії рентгенівського випромінювання.
Цифрові системи менш вимогливі до енергії рентгенівського випромінювання в зв’язку зі своєю вищою чутливістю до нього. У рентгенології застосовуються кілька типів цифрових систем, це CR система (Computed Radiography), CCD матриця (скор. Від англ. CCD, “Charge-Coupled Device”) або PSA модулі (Photo-diode Sensors Array / Multi-CCD Detector Method), DR детектор (скор. від англ. DR, “Digital Radiography”).
