Колись, і досить довго, Південний Тіроль входив до складу Австрійської Імперії. На початку XX століття землі Південного Тіролю відійшли Італії. А традиції залишилися. Місцева кухня взяла краще від австрійської, додала дрібку італійських приправ, і вийшов дивовижний кулінарний мікс, гідний зірок Мішлена. Так, тут є кілька ресторанів високої кухні. Цінителі і знавці спеціально приїжджають сюди зі столиць, щоб покуштувати місцеві делікатеси.
Тут в сонячних долинах біля підніжжя гір, цвітуть яблуневі сади, гори поросли густими лісами, повними дичини і грибів. Прозорі води озер відображають засніжені гірські вершини. Повітря чисте, а краса така, що захоплює дух.
Місцеві жителі навчилися використовувати те, що дала їм природа. Дичина і м’ясо домашніх тварин, альпійське молоко і сири, вино з власних виноградників, форель з найближчого озера. Звичайно, крупи і хліб – основа раціону селян – хліборобів.
Що спробувати в Південному Тіролі
Кухня Південного Тіролю проста і ситна. Основу складають злаки, м’ясо і Шпек – особливий сорт в’яленої свинини, фрукти і овочі. Тут дуже люблять гриби і вміють готувати багато десертів з яблук. Найулюбленіший – яблучний штрудель з кулькою морозива і медової підливою. Втім, штрудель печуть ще з вишнею і сливами – все з власного саду. Тісто тонке, просто тане в роті.
Ще тут готують канедерлі – в Австрії їх назвали б кнедлі – кульки з хлібних крихт, яєць, молока, підсмаженого сала і приправ. Є і десертний варіант з додаванням фруктів. Ситно і смачно! А знаменитий віденський шніцель трансформувався в тонку відбивну з м’яса або птиці з густою підливкою і печеним картоплею. Ще одне «прикордонне» блюдо – грёстль. Навіть назва у нього схоже на австрійське. Ця страва для економних господинь. Варену картоплю відварюють, млоять на вершковому маслі з цибулею і м’ясом. Подають на стіл з квашеною капустою. Вечеря для всієї родини готовий за півгодини!
Італійська традиційна їжа тут теж в честі. Кукурудзяна каша – полента – готується всілякими способами – і в’язка, на сніданок, і щільна, підсмажена скибочками, – замість хліба. Дуже смачна вона з грибною підливою. Гриби тут додають майже в усі страви – в лісі їх повно. Як і всюди в Італії, господині вміють готувати безліч видів пасти з різними соусами, різотто і ньокки.
Деякі класичні страви італійської кухні тут змінилися майже до невпізнання. Наприклад, в тутешніх ресторанчиках подають два варіанти овочевого супу – минестроне. В горах люблять додавати в нього перлову крупу – для ситності. Виходить густа юшка, туди ще й сало можуть покласти. Ось такий селянський обід.
Зі свіжого молока в Південному Тіролі готують сири – і ніжну сирну рикотту, і щільні, типу пармезану. Цікаво, що в тутешніх гастрономічних крамницях ціна сиру залежить від часу виготовлення. Приготовлені влітку цінуються вище – корови паслися на гірських луках, їх молоко ввібрало всі аромати альпійського різнотрав’я.
місцевий Шпек – в’ялена на сонці свинина з особливими приправами – справжній делікатес. Ще тут готують домашні ковбаси і смажать сосиски, що нагадують баварські – Німеччина теж зовсім недалеко.
Мабуть, тільки морепродукти тут не в честі. До моря далеченько, свіжа риба водиться в озері. Тому любителям рибних страв краще замовити форель на грилі. А до неї попросити білого вина. Біля підніжжя гір розбиті виноградники. Особливо гарні місцеві сорти вин Marzemino і Muller Thurgau. Зверніть на них увагу, коли будете вибирати вино до вечері. Є навіть спеціальний маршрут – Винна дорога Південного Тіролю з зупинками в маленьких містечках і дегустацією вин.
Якщо вам доведеться побувати в Південному Тіролі, в горах Трентіно, обов’язково покуштуйте місцеві страви. Вам сподобається!
Місцеві жителі навчилися використовувати те, що дала їм природа. Дичина і м’ясо домашніх тварин, альпійське молоко і сири, вино з власних виноградників, форель з найближчого озера. Звичайно, крупи і хліб – основа раціону селян – хліборобів.
Італійська традиційна їжа тут теж в честі. Кукурудзяна каша – полента – готується всілякими способами – і в’язка, на сніданок, і щільна, підсмажена скибочками, – замість хліба. Дуже смачна вона з грибною підливою. Гриби тут додають майже в усі страви – в лісі їх повно. Як і всюди в Італії, господині вміють готувати безліч видів пасти з різними соусами, різотто і ньокки.
