Сир «Алтайський» (раніше він називався «Радянський») – твердий сичужний сир з високою температурою другого нагрівання.
Алтайські сировари ще в кінці XIX століття намагалися освоїти виробництво сирів, схожих за рецептурою зі швейцарськими. Але технології, взяті зі Швейцарії, не працювали в умовах Алтайських передгір’їв.
У 1930-і роки на Куяганском і Айском сирзаводах сироваром Граніковим Д.А. була створена власна рецептура, відповідна місцевих умов і дозволяє налагодити масовий випуск. І починаючи з 1932 року майже всі заводи Алтайського району були переведені на вироблення цього сиру.
На відміну від швейцарського, Алтайський або Радянський сир виготовляється з пастеризованого молока, володіє короткими термінами дозрівання – 120 діб.
Пробні партії нового сорту були відправлені в Лондон, де отримали високу оцінку (90-95 балів за 100-бальною системою). Весь обсяг виробленого сиру був зарахований до вищого (25%) і першого (75%) сортам.
В даний час право випускати сир з цією назвою має ряд підприємств в передгірській зоні Алтайського краю: ТОВ «АКХ Ануйское», ТОВ «Красногорський маслосирзавод», ТОВ «Солонешенскій маслосирзавод», ТОВ «Кіпрінскій молочний завод», ТОВ «Алтайський сир», ТОВ «Троїцький маслосиродел», МУП «Куяганскій маслосирзавод», ВАТ «Змеиногорский маслосирзавод», ТОВ «Карагужінскій маслосирзавод», ВАТ «Бистрянський маслосирзавод». Сири, випущені іншими виробником під цією назвою, вважаються фальсифікатом.
Випускається Алтайський сир в голівках циліндричної форми в парафіні з полімерним покриттям, вагою 5-6 кг. Як і в традиційному швейцарському, в радянському сирі міститься 50% жиру, від 1,5 до 2,5% солі і не більше 42% вологи. Калорійність сиру Алтайського становить 356 ккал на 100 грам продукту.
Сир з Алтаю має виражений сирний смак, трохи солодкуватий, своєрідний аромат і пластичну текстуру, блідо-жовтий колір.
Алтайський сир подібно до інших твердих сирів широко використовують в кулінарії. Він входить в багато салати, закуски, бутерброди, випічки. Цей сорт твердого сиру прекрасно поєднується з молодими червоними винами.
Алтайські сировари ще в кінці XIX століття намагалися освоїти виробництво сирів, схожих за рецептурою зі швейцарськими. Але технології, взяті зі Швейцарії, не працювали в умовах Алтайських передгір’їв.
