Однією з найбільш популярних в нашій країні трав, використовуваних в кулінарії, є петрушка. Вона належить до того ж сімейства рослин, що і селеру, кінза або кріп. Петрушка вже стала настільки звичною зеленню на столах росіян, що здається, ніби ми знаємо про неї буквально все. Насправді історія петрушки дуже цікава, вона йде в глибину століть.
Петрушка – історична довідка
Достовірних відомостей про те, звідки петрушка родом, немає, проте з високою часткою ймовірності вважається, що батьківщиною цієї рослини є узбережжі Середземного моря. Зокрема, в якості батьківщини петрушки часто називають острів Сардинія. На середземноморському узбережжі до сих пір зустрічається дикоросла петрушка.
Саме слово походить від грецького «Петрос», тобто камінь. Справа в тому, що петрушка прекрасно росте і на кам’янистому ґрунті. Перші згадки про це представника роду дворічних рослин можна знайти ще в древніх єгипетських трактатах, де з петрушкою пов’язаний навіть цілий міф. Під час запеклої битви між двома вищими божествами – Сета і Гора – перший вирвав очей у свого супротивника, і на землю впало кілька крапельок крові. Саме в тих місцях, куди потрапили краплі божественної крові, і з’явилася листова петрушка. У Стародавньому Єгипті петрушка використовувалася в якості подарунка одному господареві, куди приходили з візитом.
В античну епоху петрушку вже активно вирощували на території сучасної Греції, благо ця рослина абсолютно невибагливо у догляді. Втім, греки цінували петрушку, в першу чергу, за її цілющі властивості. Крім того, в Стародавній Греції петрушка прикрашала поховальні вінки, а також святкові гірлянди для переможців спортивних ігор. А ось завдяки древнім римлянам, які почали активно використовувати петрушку не тільки в медицині, але і в кулінарії, зелень швидко поширилася практично по всьому європейському континенту. Давньоримський письменник Пліній стверджував, що всі класи людей люблять петрушку і жоден салат або соус не може обійтися без додавання цієї трави.
З плином часу вона стала популярною і на Русі, де її також стали вирощувати в культурному вигляді. За часів правління імператора Карла Великого кулінарні рецепти з використанням петрушки вже були внесені в усі європейські поварені книги. Добре відомо, що французька королева Катерина Медічі віддавала перевагу петрушці як цілющого засобу для зняття депресії і відновлення сил.
Види петрушки, особливості зростання
Своєму широкому поширенню і небувалої популярності петрушка зобов’язана в тому числі і тим, що рослина сама по собі невибаглива і легко переносить зимові холоди аж до мінус п’яти – семи градусів морозу. У наших широтах петрушку зазвичай садять навесні, щоб на початку літа зібрати перший урожай. Єдина умова для нормального зростання і зростання петрушки – це регулярна підживлення водою. Рослина не переносить посушливі періоди, його потрібно регулярно поливати, щоб петрушка вийшла соковитою. Рости зелень може аж до початку зимових холодів.
Крім листя, яку широко застосовують в кулінарії і косметології, не менший інтерес представляють і коріння рослини. Адже в корені міститься стільки ж вітамінів і мікроелементів. До того ж, коріння рослини можна довго зберігати і використовувати в міру необхідності для приготування різних цілющих відварів.
Виділяють кореневу і листову петрушку. Остання також поділяється на звичайну (просту) і кучеряву. У кулінарії переважно використовується звичайна петрушка, Зелені кучеряві або гладкі листя петрушки мають яскраво-вираженим ароматом, вони відмінно поєднуються як з гарячими, так і з холодними стравами. При цьому в кулінарії краще використовувати, звичайно, молоду петрушку, оскільки з часом листочки стають більш жорсткими і втрачають свою смакові якості. На світовому ринку основними постачальниками петрушки є такі країни, як Канада, США, Іспанія, Італія, Німеччина та Бельгія. Втім, практично на всіх континентах безліч людей вирощує петрушку на своїх присадибних ділянках і городах самостійно.
Корисні властивості петрушки
Спочатку петрушку розглядали, перш за все, в якості цілющого, лікарської рослини. І це не дивно, адже завдяки своїм хімічним складом петрушка дійсно здатна надати неоціненну допомогу організму людини. Досить сказати про те, що в ста грамах петрушки міститься вітаміну C в чотири рази більше, ніж у лимоні. А за змістом каротину зелень мало в чому поступається моркви. Вона багата вітамінами A, В1, В2, K, фолієву кислоту, залізом, магнієм, фосфором і калієм.
У всіх цих мікроелементах потребує людина в своєму повсякденному раціоні, так що вживання петрушки сприяє, в цілому, загальному здоров’ю і зміцненню імунітету. Великий вміст фолієвої кислоти забезпечує ефективне регулювання обміну глюкози в організмі.
Петрушка корисна сердечникам і всім тим, хто має проблеми з артеріальним тиском. Особливо якщо вживати зелень у вигляді гарячого або холодного відвару. Ця рослина має виражену сечогінну ефектом, сприяючи виведенню з організму шлаків і вільних радикалів.
Для того, щоб очистити свій організм від цих шкідливих речовин, досить додавати щодня кілька листя петрушки в салат або просто є їх у сирому вигляді. Петрушка гальмує розвиток ракових пухлин в легенях і мозку, підвищує функцію статевих залоз у чоловіків, зміцнює ясна, стимулює роботу кишечника. Вона є природним освіжувачем дихання.
Вже давно петрушка зайняла важливе місце в косметології. Свіжий сік петрушки – прекрасно зарекомендувало себе, народний засіб для усунення веснянок, знебарвлення пігментних плям. Також сік відмінно допомагає від вугрів – досить протирати шкіру протягом місяця пару раз в день. У сучасній косметології петрушка застосовується в різноманітних масках і настоянки для поліпшення стану шкіри. Науково доведено, що петрушка сприяє очищенню шкіри від жирного блиску і запалень, вона робить шкірний покрив більш еластичним і підтягнутим.
Застосування петрушки в кулінарії
Як і у випадку з іншими видами свіжої зелені, використання петрушки в кулінарії практично безмежно. Її можна додавати в супи, гарніри, гарячі і холодні страви, салати для додання легкого, вишуканого смак і аромату. Потрібно відзначити, що петрушка дійсно має досить сильним ароматом, тому вона робить будь-яку страву не тільки смачним, але і неймовірно приємним на запах. Недарма петрушка займає важливе місце практично у всіх найпопулярніших кухнях світу, зокрема, в Італії практично жодне м’ясне блюдо не може обійтися без додавання петрушки.
Цікаво, що петрушка відноситься до числа тих трав, які не втрачають своїх властивостей при тепловій обробці. Однак додавати зелень все ж краще в кінці приготування, коли блюдо вже готове і подається на стіл. Петрушка може довго зберігатися. Якщо її покласти в скляну банку і засунути в холодильник, піддавши невеликий заморожуванні, то зелень може спокійно зберігати свої смакові і корисні властивості протягом декількох місяців.
В античну епоху петрушку вже активно вирощували на території сучасної Греції, благо ця рослина абсолютно невибагливо у догляді. Втім, греки цінували петрушку, в першу чергу, за її цілющі властивості. Крім того, в Стародавній Греції петрушка прикрашала поховальні вінки, а також святкові гірлянди для переможців спортивних ігор. А ось завдяки древнім римлянам, які почали активно використовувати петрушку не тільки в медицині, але і в кулінарії, зелень швидко поширилася практично по всьому європейському континенту. Давньоримський письменник Пліній стверджував, що всі класи людей люблять петрушку і жоден салат або соус не може обійтися без додавання цієї трави.
